Agromat Open Cup-2018. Про чемпіона, призерів і всіх, всіх, всіх
17 апреля 2018
Вернуться
Ось і завершився другий Agromat Open Cup. Цього разу організатори вирішили дещо змінити формат і зосередитись не тільки на спортивній складовій, а й створити атмосферу для того, щоб усі могли гарно провести час на природі разом з сім'єю. Попри таку дещо розслаблюючу атмосферу емоції на паркеті вирували не на жарт.

Сталекс (Київ)
Хоч київська команда і посіла останнє місце, проте практично усім своїм суперникам давала бій. Можна згадати і характер «сталексівців», які в матчі з київським «Агроматом» ледь не створили епічний камбек, коли лише диво завадило їм зробити рахунок 3:4, а далі можливо було б усе. Все-таки «Сталекс» виступав без запрошених «зірок». Відверто провальними можна назвати тільки ігри проти майбутнього переможця «BudmonsteR-AKVILON» і «Агромата-2». Впродовж всього турніру у складі команди вирізнявся Олександр Костінов, але один в полі не воїн та й дуже бракувало запасного воротаря, особливо коли вилучення заробив основний і єдиний голкіпер.



Агромат-2 (Київ)
Команда була ослаблена переведенням основних гравців у першу команда, тож навряд чи перед початком турніру можна було розраховувати на серйозний результат. До кадрових проблем додалося і справжнє невезіння у деяких матчах, як, наприклад, з «Grasser’ом» чи «Euro-City», де можна було брати хоча б по одному очку. Якби удача була більш прихильна до киян, то вони мали б 3 очки і цього б вистачило, щоб вийти у півфінал Срібного Кубка. А так довелося брати Бронзовий Кубок, що не так вже й погано за тих обставин, що склалися. Якщо ще згадати про вирвану нічию за 4 секунди до фінального свистка з міцною збірною будівельників, то цей турнір більшою мірою можна занести команді в актив, ніж в пасив.

Поліпласт (Бровари)
Броварська команда потрапила у одну групу з двома майбутніми фіналістами і головними фаворитами змагань, тож шансів на боротьбу за головний трофей було мало з самого початку. Однак це не завадило молодій команді з Броварів попсувати нерви фаворитам, причому в обох випадках це все відбувалося в першому таймі. З «монстрами» броварчани закінчили перший тайм 0:0, а у київського «Агромата» взагалі вигравали 1:0, але у других таймах клас суперників давався взнаки. Зате з доволі міцним луцьким «Агроматом» вдалося відігратися з 0:2 і зіграти внічию. Окремо відзначимо у команді харизматичного воротаря Дмитра Русса, який проявив себе на турнірі з найкращого боку. Лише поразка у серії пенальті завадила команді поборотися за Срібний Кубок.



Агромат (Луцьк)
Гості з Луцька мали великі амбіції на цей турнір, адже не є новачками і мають міцний та згуртований колектив. Проте тут можна сказати про те ж, що стосувалося і «Поліпласту» - жереб відправив лучан у групу з двома фаворитами. Щоб претендувати на головний трофей треба було обігрувати когось із лідерів, а лучанам цього не вдалося зробити та й навіть втрачена перемога з «Поліпластом» не вплинула на їхнє турнірне становище. Так що після прогнозованого місця у півфіналі Срібного Кубка, саме у цьому матчі на виліт гостям і треба було себе проявляти. Не надто впевнена гра проти «Euro-City», що відчував кадровий голод, завершилася серією пенальті і завершенням боротьби на турнірі. З цього всього можна зробити висновок, що у цьому результати винні самі лучани, адже все було в їхніх ногах і принаймні фіналу Срібного Кубка вони могли досягнути.



Grasser (Київ)
Як вже зазначалося в анонсі кияни відрядили у збірну будівельників України одного зі своїх лідерів Андрія Бородаєнка. Зважаючи на це, їхній виступ можна вважати цілком вдалим. «Зелені» не стрибали вище голови, а просто брали свої очки і не були легкою здобиччю для вищих за класом команд (Агромат (Вінниця), збірна будівельників України). У фіналі Срібного Кубка «ландшафтникам» довелося протистояти «Euro-City», який вони вже обігрували на груповому етапі 1:0, але у фіналі «містяни» взяли реванш з тим же рахунком. А якби Скупейко краще пробив пенальті і зрівняв рахунок, то переможець фіналу міг би бути зовсім іншим.

 

Euro-City (Київ)
За кадровим потенціалом «містяни» могли б поборотися за вихід у півфінал Золотого Кубка. От тільки цей кадровий потенціал не в повному складі з’являвся на іграх, а своїми силами замахнутися на більше, ніж Срібний Кубок не вдалося.  У позитив однозначно занесемо певний реванш, який вдалося взяти у півфіналі Срібного Кубка у луцького «Агромата» за поразка на груповому етапі 2:4. Ну і гріх не виділити воротаря команди Антона Павленка, який у серії пенальті у півфіналі відбив два удари з трьох. А перемога у фіналі, хай навіть і Срібного Кубка, однозначно додала позитивних емоцій як гравцям, так і усім іншим, хто має відношення до «зелено-білої» команди.

 

Агромат (Віниця)
Команда з Вінниці стала справжньою «темною конячкою» турніру. Нашвидкоруч зібрані місцеві гравці з допомогою добре відомих київським уболівальникам Кібиша і Кодацького встигли «навести шороху» у перший день турніру, навіть попри поразку на останніх секундах від збірної будівельників України. У другий день «плиточникам» доводилося обходитися власними силами без зазначеного вище дуету і тим ціннішим є здобутий результат, а саме півфінал Золотого Кубка. Все-таки новоствореній команді важко було у півфіналі щось протиставити досвідченому кістяку київських одноклубників – 0:2 і хороші спогади про турнір.



Збірна будівельників України
Як зазначали і керівник команди Євген Саханський, і її тренер Ільдар Макаєв, збірна готується на перспективу. Однак серйозність підходу до її формування і підготовки вказує на те, що незабаром команда цілком зможе боротися за найвищі місця. Попри наявність у складі досвідчених виконавців, тренерський штаб «жовто-блакитних» робив акцент на те, щоб більше ігрового часу отримали саме їхні менш досвідчені колеги. Саме цим і пояснюється той факт, що груповий етап для «збірників» склався не дуже легко, навіть попри тещо вони здобули 10 очок з 12 можливих. У півфіналі підопічним Ільдара Макаєва довелося зустрітися з ще одними його підопічними з київського «BudmonsteR-AKVILON». «Збірники» в першу чергу завдяки чудовій грі свого воротаря Максима Дядюнця дали бій досвідченому супернику, але пройти далі не зуміли. Цілком пристойний результат для команди, яка тільки починає свій, сподіваємося, великий шлях.



Агромат (Київ)
Господарі змагань апріорі вважалися фаворитом, а підбір гравців за іменами тільки підсилював цю впевненість. Здається, що на груповому етапі команда мала хоч якісь проблеми лише у матчі з «Поліпластом». Півфінал проти ослабленого вінницького «Агромату» теж не став серйозною перепоною до омріяного трофею. На груповому етапі команда Петра Ясиновського впевнено розібралася з «BudmonsteR-AKVILON» і здавалося, що у фіналі зможе підтвердити свій клас. Втім, фінальний матч завжди відрізняється від будь-якого іншого і повторити попередній результат «Агромат» не зміг. Не можна сказати, що виступ команди був невдалим, навіть попри те, що вона зробила крок назад у порівнянні з попереднім турніром. У фіналі зійшлися два гідних суперники і як це не прикро, але переможцем міг бути тільки один. Цього разу більше пощастило «монстрам», але «Агромат» у кожному матчі демонстрував якісну гру і для перемоги у фіналі йому забракло лише трохи везіння.



BudmonsteR-AKVILON (Київ)
Один з фаворитів підтвердив свій статус. Ільдару Макаєву вдалося зібрати «зірковий» колектив, який здобув впевнені перемоги над усіма своїми суперниками, окрім «Агромата» (Київ). Саме матчами з київськими «плиточниками» «аквілонівці» відкрили і закрили другий ігровий день. Не скажеш, що у першому матчі «BudmonsteR-AKVILON» програв безнадійно по грі і навряд чи заслуговував на рахунок 0:4, але «Агромат» виглядав солідно і впевнено. Перед фінальним матчем важко було спрогнозувати як «будівельники» встигли відійти від цієї поразки. Фінальний матч для «BudmonsteR-AKVILON» вийшов дійсно складним, особливо весь другий тайм, який команді довелося «терпіти» на своїй половині майданчика. «Жовто-чорні» показали, що вміють тримати удар, а в потрібний момент можуть мобілізувати сил і втримати потрібний результат. Заслужена перемога колективу Ільдара Макаєва.



Ну і який же турнір обходиться без індивідуальних нагород?

Найкращий воротар: Володимир Булат ("Агромат" Вінниця)
Найкращий бомбардир: Іван Глуцький - 5 голів ("BudmonsteR-AKVILON" Київ)
Найкращий гравець: Віктор Пантелейчук ("Агромат" Київ)
MVP: Вадим Атаманенко ("BudmonsteR-AKVILON" Київ)

Прес-служба ФФззК